Фото KSE
14 березня у Київській школі економіки за участі Міністерства освіти і науки України відбулося обговорення реформування системи фінансування вищої освіти в Україні. МОН вперше презентувало новий механізм фінансування вищої освіти в Україні.
До участі у дискусії щодо існуючої моделі розподілу державних коштів у вищій школі, її перспектив і недоліків, запрошені урядовці, народні депутати України, аналітики та представники університетів.
Серед спікерів заходу: Інна Совсун – перший заступник Міністра освіти і науки, Тимофій Милованов – Президент KSE, професор Піттсбурзького університету, Єгор Стадний – виконавчий директор аналітичного центру CEDOS, Віль Бакіров – ректор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Олександр Співаковський – народний депутат України, перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, Юлія Клименко – заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України, Володимир Бахрушин – фахівець в сфері освітньої політики, головний експерт групи “Освіта” Реанімаційного пакету реформ, професор ЗНТУ, Роман Качур – заступника Міністра фінансів України.
Захід, зокрема, відвідали Наталія Шульга – депутат фракції «Об’єднання «Самопоміч» в Київраді, видатна вчена-біолог, виконавчий директор «Українського наукового клубу», Ірина Єгорченко – старший науковий співробітник Інституту математики НАН, Голова з взаємодії з органами держвлади ГО ТРОН, Володимир Бугров – проректор з науково-педагогічної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Євген Ніколаєв – доцент Кафедри політичної економії КНЕУ. ГО «Поруч» представляв волонтер Роман Неколяк.
Перший заступник Міністра освіти і науки Інна Совсун презентувала бачення МОН у питанні реформування системи фінансування вищої освіти в Україні. Зокрема, Інна Совсун наголосила на неефективності системи державного замовлення, яке працює без прив’язки до потреб суспільства, економіки та держави. Державне замовлення – уособлення радянської спадщини у вищій освіті. Як засіб державного регулювання державне замовлення у системі вільного ринку не може здійснювати належний та точний аналіз даних, таким чином його результати засновані на необ’єктивних даних та наукових методиках. Дає привід для звинувачення державних замовників у “ручному розподілі”, що у свою чергу, посилює недовіру до цього інструменту в цілому. Держзамовлення характеризується знеособленістю і незалежністю від результатів освітньої діяльності ВНЗ. Фінансування здійснюється “за потребами” незалежно від конкретних результатів роботи вишів. Вимагає постійного дріб’язкового супроводження з боку МОН, що свідчить про надмірну забюрократизованість.
Суспільними очікуваннями реформи фінансування системи вищої освіти в Україні є прозорість у розподілі бюджетних коштів та їх більш ефективне використання. ВНЗ прагнуть розширення свободи у розпорядженні коштами.
Завданнями нової системи реформи фінансування системи вищої освіти є:
Фото KSE
– відповідь на суспільний запит;
– формування освітньої політики через нову модель фінансування;
– відповідність кращим європейським практикам.
Нова модель фінансування складається з чотирьох блоків :
1. Базове (блочне) фінансування вищих навчальних закладів.
2. Соціальний фонд.
3. Фонд розвитку (фонд капітальних вкладів).
4. Фонд державної цільової підтримки.
Проблемами вищої освіти а Україні є високий ступінь недовіри суспільства загалом, викривленість конкурентного середовища через потужні лобістські впливи, збільшення кількості університетів, що призводить до розмивання ресурсів, непрозорість державного управління у сфері освіти. Заступник Міністра економічного розвитку та торгівлі Юлія Клименко пояснила, що міністерство не володіє повною інформацією для формування замовлення через відсутність налагодженого обміну інформацією з ВНЗ.
Єгор Стадний представив результати дослідження Аналітичного Центру CEDOS “Концептуальна модель державного фінансування ВНЗ за результатами діяльності”
Учасники обговорення погоджуються з відсутністю належної координації між МОН, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та освітніми аналітичними центрами.
Основні тези, презентації з події за посиланням
Відео зйомка заходу забезпечена Освітнім порталом Педагогічна преса
“Аналітичний центр CEDOS (раніше Центр дослідження суспільства) – незалежний, позапартійний, некомерційний аналітичний центр. Ми досліджуємо державну політику та суспільні процеси у сферах освіти, міграції та міського розвитку з метою формування прогресивних інституцій та посилення участі громадян у прийнятті рішень.”
“Київська школа економіки (KSE), заснована у 1996 році Консорціумом економічних досліджень та освіти (EERC), – це навчальний заклад світового рівня з відмінною репутацією як в Україні, так і за кордоном. KSE входить до числа найкращих шкіл Центральної та Східної Європи, готуючи майбутнє покоління економістів світового рівня. Таким чином, діяльність KSE сприяє розвитку сфер економіки, бізнесу, а також економічної політики в Україні та сусідніх державах. KSE провадить свою освітню діяльність за підтримки Уряду Швеції.”
