Активіст ГО «Поруч» відвідав презентацію монографії «У пастці гібридності: зиґзаґи трансформацій політичного режиму в Україні (1991-2014)»

09/04/2016

IMG_4633Волонтер ГО «Поруч» Роман Неколяк відвідав лекцію та презентацію монографії доктора Юрія Мацієвського «У пастці гібридності: зиґзаґи трансформацій політичного режиму в Україні (1991-2014)», що завершила цикл лекцій випускників Київського офісу Інституту Кеннана в Американському домі за підтримки Посольства США в Україні.

Юрій Мацієвський, випускник дослідницьких програм Інституту Кеннана та Фонду Карнегі (Каліфорнійський університет, Берклі), кандидат політичних наук, доцент кафедри політології Національного університету «Острозька академія». Магістр історії (1993), кандидат наук у галузі політології (1996) Львівського національного університету імені Івана Франка. У 1994-1998 рр. навчався у Вищій школі соціальних досліджень у Варшаві. Впродовж 2004-2009 рр. очолював кафедру політології Національного університету «Острозька академія», де в 2010 р. створив Центр політичних досліджень.

Наукові зацікавлення: демократизація, динаміка політичного режиму в Україні, неформальні інститути у політиці, розв’язання та попередження конфліктів.

Книга д-ра Мацієвського спрямований на виявлення впливу неформальних інститутів, зокрема клієнтизму, на поведінку політичних гравців в Україні. Значну частину дослідження д-р Мацієвський виконав під час стажування в Інституті Кеннана, м.Вашингтон у 2011/2012 роках як стипендіат програми академічних обмінів ім. Фулбрайта. Дослідницький проект Юрія: «Informal Institutions in Hybrid Regimes: The case of Ukraine».

Вісник Fulbright Program in Ukraine за грудень 2011 стисло окреслює наукове дослідження д-ра Мацієвського: «Цей проект є частиною ширшого дослідження з аналізу трансформації політичного режиму в Україні. Увагу зосереджено на таких питаннях: чому Україна відхилилась від траєкторії ліберально-демократичних реформ, які були оголошені Кучмою, і стала «дефектною демократією»; чому після «Помаранчевої революції» українська «дефектна демократія» не стала ліберальною демократією; чому українські еліти не «грають за правилами», а намагаються «гратися з правилами». Відповіді на ці питання сприятимуть реалістичному аналізу сучасного політичного процесу в Україні і, потенційно, розширять межі нашого розуміння того, як і чому неформальні інститути домінують над формальними у гібридних режимах».


Головні питання, які лектор задає на початку виступу це :

– Чому протягом усіх років незалежності Україна не змогла стати ні демократичною, ані авторитарною державою?

– Чому еволюційні та революційні зміни влади не призводять до зміни визначальних правил гри в українській політиці?

– Чому попри зміни людей при владі політичний режим, як і базові засади функціонування суспільства, залишаються незмінними або змінюються дуже повільно?

– Як неформальні пакти, клієнтизм та непотизм позначилися на розвитку української держави?

– Що спільного та відмінного між двома кризами та революціями 2004 та 2014 років?

У контексті лекції лектор дає визначення політичного режиму – як сукупність формальних і неформальних інститутів, що визначають поведінку політичних гравців. Д-р Мацієвський наголошує на хибності розуміння режиму – як політичної волі окремої людини (режим Януковича, Асада, Путіна). Люди важливі (їх вплив ключовий у тоталітарних державах), але більш важливими є правила (інститути), які визначають поведінку людей.

Інститути бувають формальними (конституція, закони) і неформальними (неписані, але визнані правила). Неформальні інститути можуть підтримувати формальні ін-ти, але можуть і руйнувати їх (корупція, кумівство, таємні угоди).

Політичний режим змінюється тоді, коли з’являються нові гравці, які є носіями нових цінностей, нових правил гри. Ознаками зміни режиму у країнах що рухаються у напрямку демократії, наприклад, є збільшення конкуренції під час виборів. У випадку України це означає відмову еліт від звичних практик (неформальних угод, корупції, клієнтизму) і згоду грати за правилами.

Ключове питання лекції це визначення значення гібридності, гібридного політичного режиму. За визначенням д-р Мацієвського гібридність це стан коли формальні інститути (наприк. парламентаризм) є лише фасадом для неформальних інститутів і практик, які переважають у політичному процесі. На думку доповідача неформальні інститути визначають поведінку українських еліт – від «великої угоди» у 1990 р. до гри не за правилами, а до систематичного порушення принципу верховенства права – інволюції конституціоналізму. Відсутність глибокого оновлення еліт (1991, 2004, 2014) і руйнівний вплив неформальних інститутів призводить до формування неефективної рівноваги – гібридного політичного режиму.

Інволюція конституціоналізму призвела до утвердження неефективної інституційної рівноваги – інституційної пастки (ІП), яку д-р Мацієвський визначає як «пастка гібридності». Інституційна пастка – це сукупність неформальних, але стійких інститутів, які еліти не зацікавлені змінювати. Разом з поняттям гібридності визначення поняття інституційної пастки яке він розвиває у своїй нещодавно опублікованій монографії є ключовими для розуміння роботи д-ра Мацієвського.

Увага еліт спрямована на збереження своєї влади та доступу до ресурсів. Використовуючи «політичну доцільність» українські політики нехтують, «граються з правилами». Таким чином відбувається інволюція конституціоналізму.

Політичний діалог в Україні спирається на неформальні правила.

Неформальний характер угод не дозволяє сформувати стійкі правила політичного діалогу і значно зменшує конкуренцію через обмеження доступу опонентів до публічних ресурсів чи їх «виключення» з політичного поля.


Етапи «гібридизації»:12967489_1007678589299984_6066848681779859565_o — копия

I – (лібералізація) – к. 1980-х років до 1991 року.

II – 1991-2004 роки – демолігархізація

Має два підетапи :

1991-2004 рр. – демократизація;

1994-2004 рр. – олігархізація.

III – 2005-2010 рр. «невдала демократизація»

IV – 2010 до поч. 2014 непотизм Януковича

V – 2014 – до тепер «постреволюційна криза»


Актуальні публікації Юрія Мацієвського у часописі “Критика”.

Останні публікації з заданої тематики :

Сила народу чи сила влади: порівняння кризи 2004-го та 2014 років в Україні// Економічний часопис-ХХІ. №1-2. – К., 2014. – С.15-18.

Belarusization, Hybridization, or Democratization? The Changing Prospects for Ukraine // The Vilnius Moment. PONARS Eurasia policy perspectives. March 2014. – P.39-44.

Crises in Ukraine: 2004 and 2013 in comparative context» http://www.wilsoncenter.org/article/crises-ukraine-2004-and-2013-comparative-context

Міжнародна ізоляція гібридних режимів: випадок України.// Політологічні та соціологічні студії, Чернівці. 2013. Том ХІІ – С. 460-472.

Західний тиск і сценарії виживання політичного режиму в Україні / Ю.В. Мацієвський // Наукові записки Національного університету Києво-Могилянська Академія. Серія „Політичні науки”, 2013. − Т. 147. − C. 3−8.

Україна після Вільнюса: як виживатиме режим / Ю.В. Мацієвський // Критика, 2013. − Число 7-8. – С. 6−9.

Люди чи структури: де причини занепаду політичної науки в Україні? The Bridge. Журнал международной ассоциации гуманитариев, 2013. − Вып. 2. − № 6 (9).

Bід «дефектної демократії» до квазі-авторитаризму: тенденції трансформації політичного режиму в Україні після президентських виборів 2010 р. // Наукові записки ІПЕНД ім. Кураса. – вип. 2, 2012

Неформальні пакти та їх наслідки (нарис до теорії гібридних режимів) [Текст]: / Ю.В.Мацієвський, М.Л.Мозоль // Наукові записки Чернівецького національного університету. Серія «політологія і соціологія». – Т. XI. – 2012. C. 331-349

* * *

Інститут Кеннана – був заснований в 1974 році як підрозділ Центру Вудро Вілсона.

Мета діяльності Інституту — поглиблення знань американців про Україну та Росію, а також сприяння розвитку гуманітарної науки в цих країнах. Інститут Кеннана активно і регулярно проводить наукові конференції, семінари, лекції та круглі столи, залучаючи до співпраці науковців і громадських діячів з Америки, України та Росії. Результати досліджень і публічних заходів Інституту публікуються в часописі «Агора» та на сайті Інституту.

Київський офіс Інституту Кеннана – було відкрито у 1998 році з метою поглиблення співпраці між випускниками його дослідницьких програм та популяризації результатів цих досліджень у регіоні. Координуючи свою діяльність з офісом у Вашингтоні, Київський офіс Інституту Кеннана проводить конференції, семінари та зустрічі випускників, публікує їхні наукові матеріали, залучає випускників до напрацювання рекомендацій Уряду України щодо гуманітарної політики та освітніх реформ.

Американський дім у Києві – це платформа, де уряд США проводить культурні програми та інформаційно-просвітницькі заходи в Україні.

 
 

 

Шановні Друзі!

Раді повідомити, що для зручного та більш інформативного висвітлення нашої діяльності, ми оновили сайт. Ласкаво просимо!

З повагою,
Адміністрація ВГО “Поруч”

Шановні Друзі!

Раді повідомити, що для зручного та більш інформативного висвітлення нашої діяльності, ми оновили сайт.
Ласкаво просимо!

Перейти на новий сайт