Учасниця проекту «Школа волонтерів» у Дніпрі Людмила Сілка, переселенка з міста Горлівка, Донецької області, на завершення першого дня прочитала свій власний вірш, сповнений неймовірної щирості, вдячності та справжніх почуттів до вже не чужого міста на Дніпрі.
Дніпро, моє рідне місто.
Чудове місто на Дніпрі,
Я щиро дякую тобі!
У важку для нас годину,
Кожну ти зігрів родину!
Ніхто на вулиці не залишився,
Хто де, та притулився.
Ти всіх, як зміг нагодував
Вдягав і навіть розважав!
В театри двері розчиняв
Усюди допомогу надавав,
І церкви всі нам відкривав
Як міг переселенців рятував.
Ти став нам рідним і близьким!
Тебе ми, батьку, бачимо таким!
Найкраще місто на землі!
За все, я дякую тобі!
Дніпро, моє рідне місто.
Чудове місто на Дніпрі,
Я щиро дякую тобі!
У важку для нас годину,
Кожну ти зігрів родину!
Ніхто на вулиці не залишився,
Хто де, та притулився.
Ти всіх, як зміг нагодував
Вдягав і навіть розважав!
В театри двері розчиняв
Усюди допомогу надавав,
І церкви всі нам відкривав
Як міг переселенців рятував.
Ти став нам рідним і близьким!
Тебе ми, батьку, бачимо таким!
Найкраще місто на землі!
За все, я дякую тобі!
Чудове місто на Дніпрі,
Я щиро дякую тобі!
У важку для нас годину,
Кожну ти зігрів родину!
Ніхто на вулиці не залишився,
Хто де, та притулився.
Ти всіх, як зміг нагодував
Вдягав і навіть розважав!
В театри двері розчиняв
Усюди допомогу надавав,
І церкви всі нам відкривав
Як міг переселенців рятував.
Ти став нам рідним і близьким!
Тебе ми, батьку, бачимо таким!
Найкраще місто на землі!
За все, я дякую тобі!